Мистецтво та мандри
Привіт!
Цей сайт для тих, хто обожнює мандрувати і від щирого серця любить мистецтво. Для вас саме тут є багато чого цікавого. Ось, наприклад:
Художник Ганна Хомчик
Минули часи, коли в моді було малювання чорних квадратів, справу автопортрета безповоротно віддано на поталу розплодившихся, мов сарана, смартфонів, то що ж залишається живописцю? Коні та котики... це знає кожний творець, пройшовши суворий вишкіл продаж на Андріївському узвозі... Але героїню нашого тексту доля закинула у львівські гостинні обійми, - це ж Європа, це ж зовсім інші традиції: яблучка, виноград, необскубані тушки фазанів, - вишуканий натюрморт з давніх давен знаходив відклик у серці та пустопорожньому череві європейців...
Або ось:
Естонія
Середньостатистичний естонець на три чверті безбожник, на п'ятдесят два відсотки жінка, десь з кінця дев'яностих він почав заповзято розмахувати прапором ЛГБТ, але статистика то штука така: з одного боку - одностатеві шлюби в країні дозволені, а з іншого - за участь у гей-параді вам можуть і ляпаса дати. Тому облишимо статистичні химери:
Якщо цифри, то тільки ті, де ми майже впевнені. Наприклад, територія Естонії складає...
* * * * *
Нові публікації
Співбесіда
Я проводив очима кремезну фігуру капітана УБОЗу Величка.
Візит і поведінка борця з організованою злочинністю не залишали сумнівів, - це був добрий поліцейський.
І наразі за законами жанру мав з’явитися злий, але цей закапелок всесвіту був позбавлений усіх правил, жодні закони не діяли, пожалував ще один добрий поліціант, цього разу в образі вродливої дівчини, пухкі вуста її приязно посміхалися, молодою невгамовною силою пружнили персі, очі крізь окуляри дивились на мене уважно і доброзичливо.
Полковник
Біографія художника Ярошенко
Якось керівництво зібралося відрядити полковника Ярошенка до Тульської, Сестрорецької та Іжевської зброярень для ознайомлення з виробництвом гвинтівок нового зразка. Прознавши про це, шеф артилерії Великий князь Михаїл Миколайович непідробно обурився: "Как можно? Ведь какие он картины пишет! Он просто социалист!".
І дійсно. Подивіться на цю мармизу. Це ж чисто розбійник, панове. Ще не відомо, що в нього за пазухою: підручник із хімії чи револьвер...
Штутгарт
Що подивитись?
Старий замок... дивлячись на його стіни, треба геть не багато фантазії, аби уявити собі битву, почути серед шерехів міста брязкіт зброї і гуки побоїща, розчути, як хропочуть коні, хапаючи ніздрями вологе повітря, як ляскає клинок об клинок, викрешуючи іскру смертного бою, як меч розрубує обладунки і валиться вершник долу...
Старий замок міг би бути візитівкою Штутгарта, однак, на щастя, столиця землі Баден-Вюртемберг не з тих міст, що загрузли в Середньовіччі...
Штутгарт
Господар на пагорбі
Штутгарт - єдине місто в Німеччині, де й досі вирощують виноград на території міста. В 1108 році, згідно архівних записів, монастир Блаубойрен отримав штутгартський виноградник від ченця Ульріха в подарунок, і з тих пір обліплені виноградними лозами схили місцевих пагорбів, - зеленіє листя, звисають кетяги, і потирають руки в очікуванні урожаю чоловіки...
Кобург
Про Ернста II, еркери і ковбаски
Як і в будь-якому німецькому місті, чий вік міряється тисячоліттями, в Кобурзі повно пам'ятників якимось кремезним дядькам, і тільки фахово підготовлена людина або гід із ліцензією може розібратися в тих незчисленних бовванах;
як не з професорською компетентністю, так з поверхневою обізнаністю travel-блогера пояснити пересічному громадянину: ото, на центральній площі, принц Альберт в регаліях лицаря найшляхетнішого Ордену Підв'язки...
* * * * *
Навігація
Бачить Бог, нікого не хочу образити, але про всяк випадок пояснюю навігацію сайту. У верхньому лівому куточку є кнопка "Меню". Якщо на неї натиснути, виїжджає панель з посиланнями на відповідні розділи. Далі все просто: бажаєш почитати щось про художників, тицькаєш на слово "Мистецтво"; маєш настрій для цікавинок всесвіту, тицькаєш слово "Мандри".
Нижче я виклав опис і посилання на розділи, які є на сайті, - усе тут для тебе, мій любий читач, усе для твоєї зручності.
* * * * *
Мистецтво
Марта Пітчук
Трясця...
Це неймовірна історія.
Лялька стає жінкою... Крізь час, крізь смерть, крізь буревії подій лялька стає жінкою, з плоті та крові, гарячої крові Вільної Батьківщини... люба Ненька моя, Україна.
Від народження, від днів Першотворіння людина була хіба що забавкою, - лялькою, зліпленою з глини, - розвагою Владики небес. Але жінка не тієї вдачі істота, щоб бути іграшкою у чиїхось, навіть божих руках... Вільна. Нескорена. Нездолана. Рідна Ненька моя, Оберег.
Злобні велетні, мстиві карлики, - усі, хто уявляє себе черговим Володарем всесвіту, - знайте, недолюди: немає люті лютішої, ніж у матері на захисті своєї дитини, немає сили сильнішої... Переможемо. Все буде добре. Все буде Україна.
* * * * *
Мандри
Ботсвана
Може, й хотілося би місцевим мешканцям, аби їх Батьківщину згадували як країну, де будують атомні криголами та космічні ракети, але найчастіше у світі про неї кажуть геть інше: "Ботсвана... А що це?". І тільки найбільш ерудовані перепитують: "Ботсвана? Це де?".
Озброївшись мапою та інтернетом, маємо змогу стверджувати: Ботсвана знаходиться на півдні африканського континенту...
* * * * *
Блог
Ніч
Це якби б тебе запросили випити кави, але замість того, щоб поставити на вогонь джезву, включили б якусь музику і похапцем потягнули в постіль. І ти такий сам собі думаєш: «Яка буденщина і нудота». Однак це все-ж-таки краще, ніж ти би сказав: «Почекай, я покурити», відійшов до вікна, а за склом мжичить осінь, і листя летить, наче то не облітають дерева, а йде золотий дощ. А потім чорніє голе гілля і смуток у серці, і якось знічев’я зривається сніг, і сипле, і сипле, і червоніє з-під снігу обледенілий калиновий кетяг. І от вже весна: птахи повертаються з вирію… Ти обертаєшся, а життя вже пройшло. Кінець.
* * * * *
Про пташок та звіряток
Мандрівник Жора
Це Жора.
За паспортом він мав би бути японцем. Але у павучків нема паспортів. Нема і не треба. Бо паспорти - це ж прописка і реєстрація, а павучки геть вільні особи: перед ними весь всесвіт відкрито, куди хочеш туди і йди. Повний безвіз...
* * * * *
PlayList
ADAM. Повільно
Коли замовкне виття сирен, коли ми повернемо тишу і спокій у наші міста, коли ми колись повернемось...
Коли ми повернемось до наших домівок, - до чорної вирви землі, до купи битого каменю, -
Не полишай мене
Не залишай на самотті, у вирві видертих з коренем мрій, у чорних проваллях спогадів
Танцюй!
* * * * *