Дрезден
за один день
Глава 3
Від витоків в чеській частині гір Карконоші до свого гирла в Північному морі більше, ніж тисячу кілометрів долає ріка Ельба, і вісімнадцять найживописніших з них за нещодавнім, хоча вже й відкликаним рішенням ЮНЕСКО знаходяться в межах Дрездена: палаци в стилі бароко, охайні заміські садиби, зелені заплавні луки утворюють прегарний ансамбль.
Втім,
якщо ви маєте сумнів в правоті цієї поважної міжнародної організації та бажаєте пересвідчитися у всьому на власні очі, - щож... чудова ідея! купляйте квиток на один з тих старовинних колісних суден, що здавна курсують між саксонською столицею і саксонською же Швейцарією, сідайте на пароплав і відправляйтеся в подорож.
Вітерець, плюскотіння води, неабиякі краєвиди... Гарантія: неквапний і супокійний отримаєте відпочинок.
Але, якщо залишитесь в місті, релаксувати ніколи.
Треба ж встигнути за один день подивитись усі цікавинки Дрездена. А це ж вам не якесь занедбане селище, - з часів середньовіччя місто було резиденцією курфюрстів Саксонії,
- панів заможних -
найдорожчі покупки їх не обтяжували,
з нечуваною розкішшю обставляли вони свій побут,
у численних коморах зберігалися незчисленні багатства дому Веттинів: звалена купою стара зброя і опутані павутинням стоси золотої монети; шкіряні мішки з дорогоцінним посудом і усіляке корисне в господарстві знаряддя; притрушені пилом віків пріли в скринях мундири, - ніколи зі скринь не витягували одежу, завжди рум'яний, завжди одягнений з голочки, в пишних шатах, з орденами на грудях гордо крокував герцог нескінченими анфіладами своїх парадних покоїв,
а як сказав народ: "Досить! Віднині у нас республіка", то зник герцог, випарувався, немов калюжа під сонцем,
але ж комори ніде не поділися,
тож заощадливі німці влаштували з палаців музеї: відчистили іржу з лицарських обладунків, порцелянові тарілочки акуратно розставили по полицях, - картини, скульптури, коштовності, стоси монет, - усе згодилося для музейного діла, - приходь, дивись, дивуйся та просвіщайся.
* * * * *
Найцікавіші пам'ятки та цікавинки
Палац-резиденція - хатній затишок колишніх саксонських володарів, в тому самому вигляді, в якому ці примхливі й грошовиті особи сей затишок собі уявляли: архітектура усіх наймодніших стилів, неабиякої пишноти інтер'єри, золото, дзеркала, колекція монет під рукою, зібрання коштовностей, - про нього окремим рядком.
Зелене склепіння - найбагатша в Європі, а може й у світі, колекція дорогоцінностей. Назва походить з тих часів, коли пофарбовані в малахітово-зелений колір стіни й колони залу «Pretiosensaal» в герцогському палаці ще не були закриті великими дзеркалами.
Цвінгер - комплекс з чотирьох будов, які наче змагаються одне з одним, хто з них виглядає красивіше. В цьому змаганні нема переможців, будь-яке неупереджене око зафіксувало би нічию: усі вони красиві та чепурні, зразковий зразок бароко. В Цвінгері розташувалася ціла купа музеїв: Галерея старих майстрів, Фізико-математичний салон, Порцелянова колекція, тощо. Під словом "тощо" ми розуміємо скульптури, ліпнину, фонтани, сади, - усе те, що не відноситься до музейного діла, але й оминути його увагою неможливо, - неперевершена красота.
Музей порцеляни - зібрання високохудожньої кераміки та порцеляни. Започаткував колекцію ще Август Сильний. І хоч після того, як цей поціновувач крихкої фарфорової краси відійшов у засвіти, справа колекціонування заглухла, але й нині приватна колекція герцога за масштабом і якістю здатна затьмарити будь-який інший музей світу.
Галерея старих майстрів - вражаюча колекція живопису від старовинних, не старіючих ніколи майстрів.
Альбертінум - те саме тільки від людей трохи молодших, - нова, так би мовити, генерація: Каспар Давид Фридріх, Дега, Моне.
Отже
Дрезден за один день - це квест. Як обрати найцікавіше з найцікавішого? Завдання нелегке. Нижче декілька фото, яке зроблять його ще складнішим... Від нас тільки одна порада: не обмежуйте свій візит до Дрездена одним днем.
* * * * *
Зелене склепіння
Зелене склепіння (німецькою - Grünes Gewolke) - приголомшлива експозиція... не знаю, навіть не дорогоцінностей, а скарбів: прикраси, предмети мистецтва, якісь хитрощі та пристосування для вжитку в компанії королів, і відверті дивацтва, коштовний непотріб, незручний у використанні, - купа краму, відзначеного беззаперечною розкішшю, - оце й є головне: аби вартувало дорого.
Дев'ять історичних залів, дванадцять залів сучасних, 4000 предметів в колекції, але експонуються тільки шедеври. Тут є все: від ошатного срібного посуду з полірованими кораловими ручками до мікроскопічних портретів, вирізьблених на вишневій кісточці (їх можна роздивитися тільки у лупу). Grüne Dresden - рідкісної краси діамант - шматок природньої бездоганності. Вітрильник, вирізаний зі слонової кістки, філігранної роботи Якоба Целлера. Справжня перлина... гм, звучить якось дешево... Справжній брильянт виставки - композиція "Трон Великого Могола Ауренг-Зеба" - творіння легендарного ювеліра Йоганна Мельхіора Дінлінгера.
* * * * *
Порцеляновий музей
В сімнадцятому столітті почалися регулярні поставки в Європу китайської та японської порцеляни. І наповнювали вітри вітрила, і летіли скрізь бурі й шторма кораблі, поспішали негоціанти, знали пронири з Ост-Індської компанії, що очікують їх покупці,
- дуже поважні люди -
хтось купить одну вазу,
хтось вже й шафу завів,
а саксонський курфюрст... аби у колекції був гідний її антураж Август Сильний велів перебудувати палац, - тож ви розумієте, що не прості блюдечка колекціонував той пан з дому Веттинів.
Фанатом кераміки числив себе Август ІІ, буквально хворів її витонченою красотою, тож не дивно, що саме йому пощастило перевідкрити китайський секрет виготовлення фарфору,
ясна річ, не особисто, а зусиллями алхіміка Бетгера,
якого герцог запроторив за грати,
і не випустив аж допоки не отримав завітну формулу... та й потім, якщо чесно, не випустив...
Втім в сьогоднішньому контексті це не так і важливо: в 1710 році за указом Августа Сильного в Мейсені була заснована порцелянова мануфактура, - її славетна продукція разом із китайськими та японськими придбаннями герцога і складають музейні поклади: 20000 зразків! Експонується приблизно десять відсотків колекції.
* * * * *
Дрезденська художня галерея
Галерея старих майстрів є одним з найкращих у світі - на рівні Лувра - зібранням предметів мистецтва.
Колекція створювалася в першій половині XVIII століття при саксонських курфюрстах — королях Польщі Августі II Сильному та Августі III. Вже тоді вона була відома в Європі.
Після другої світової війни картини Дрезденської галереї вивезли до СРСР. В 1956 році їх повернули, - начебто всі - в будь-якому разі ніхто ще не жалівся, що публіці демонструється недостатньо шедеврів.
Серед експонатів художньої галереї - гобелени, арраси (тобто килими з фігурами людей чи орнаментами), пастелі, мініатюри, і, звісно, живопис. Лукас Кранах, Мурільо, Ель Греко, - називайте будь-кого з видатних старих майстрів, і всякий отут знайдеться. Головний магніт зібрання: "Сікстинська мадонна" Рафаеля Санті. Картина придбана 1754 року Августом III за 20 000 цехінів (70 кг золота), - за такі гроші святі отці погодилися зняти її з вівтаря церкви в П'яченці.
* * * * *
Коли скінчиться день
Коли скінчиться день, сповнений незабутніх вражень, і настане час спуститися з емпірей на землю, швендяйте у ресторацію та весело повечеряйте, наче той Рембрандт з автопортрета, - з келихом вина, з дружиною на колінах. Якщо ж ви раптом чоловік безсімейний, щож... Ото пам'ятаєте, як на полотні Йорданса давній грек Діоген шукав з ліхтарем людину? Пошукайте і ви... Може, знайдете... Чоловіку не годиться вечеряти на самоті.
При оформленні сторінки використані репродукції картин Рембрандта "Блудний син у таверні або Автопортрет з Саскією на колінах" і Якоба Йорданса "Філософ Діоген шукає справжню людину", а також фото pischty.hufnagel, Paul Hermans, Calvin Faunus, Jorge Royan та Grzegorz Polak.
ГАЛЕРЕЯ КЛІКАБЕЛЬНА