Земля Гессен
Від хаттів до гессенців
Глава 1
Гессен - це одна з шістнадцяти федеральних земель Німеччини, територія якої приблизно співпадає з територією графства Гессен,
яке в свою чергу майже співпадає з територією розселення хаттів,
одного зі стародавніх германських племен,
невкротимих і вмілих воїнів,
чий вигляд більш-менш відповідає нашим уявленням про древніх германців:
дикун із палицею у підв'язаній мотузом ведмежій чи вовчий шкірі,
могутній велетень,
жорстокий, безжалісний,
з рудою, наче язик полум'я, скуйовдженою бородою і довгими ледь не червоними пасмами на голові, адже чоловіки варварських цих народів за звичаєм вмочували волосся у якійсь саморобній піні, яка і надавала йому колір вогню.
У дев'ятому році нашої ери хатти приєдналися до коаліції германських племен, які під командуванням вождя херусків Армінія вирізали в Тевтобурзькому лісі три легіони римлян.
- пам'ятаєте: "Квінтілій Вар, поверни мені легіони!"... -
Але даремно волав імператор, не було кому відгукнутися на його поклик, - порубані, пошматовані лежали горами трупи, і злетілися на розкішний бенкет ворони, гострими чорними дзьобами вибили очі римлянам, випили їхню кров.
Тацит так описував хаттів:
... вони мають великий розум і проникливість; вони просувають до влади своїх обраних людей і підкоряються тим, кого вони просувають; вони тримають свої ряди, відзначають свої можливості, стримують свої пориви, розподіляють день, окопуються вночі, вважають успіх сумнівним, а доблесть - невичерпним ресурсом; і що найнезвичайніше, за умови систематичної дисципліни вони більше покладаються на генерала, ніж на армію. Вся їхня сила — в піхоті, яка, крім зброї, навантажена спорядженням та харчами. Інші племена, які ви бачите, вирушають у бій, хатти – в похід.
А втім не тому, що людство читало Тацита, розійшлася світом слава про хаттів, - в битвах здобуто визнання їхніх беззаперечних звитяг. В 69 році хатти брали участь в повстанні батавів, в 162-му вторглися в Рецію (найзахідніша провінція Риму), в 170-му блискавичним наскоком спустошили Gallia Belgica, - не зважаючи на лінію оборонних споруд, якими Імперія відгородилася від своїх войовничих сусідів, вона ніколи на мала від хаттів спокою, раз по раз чула їх бойовий клич.
* * * * *
На початку VI віку землі хаттів стали частиною Імперії франків, - правонаступника Риму, - усіх його прав, але перш за все права зброї. Тут, на покордонні із саксами, як ніде були затребувані хаттські чесноти: вміння вбивати собі подібних. На довгі роки гессенські хащі стали ареною нескінченних запеклих сутичок: тут, наче о мур, бились і розбивалися хвилі експансії саксів, звідси плескав на північ бурхливий потік експансії франкської,
лицарі в латах, - чоловіки з рудою, наче язик полум'я бородою, - рушійна сила цієї кривавої веремії,
і,
що примітно,
ставши разючим мечем Франконії, хатти не втратили автономії,
це одне з небагатьох германських племен, назва якого і понині продовжує жити як в назві місцевості, так і в іменуванні жителів,
адже за твердженням сучасних лінгвістів саме від слова "хатти" за допомогою зрушень приголосних у верхньонімецькій мові утворився топонім "Гессен" (Chatti --> Hatti --> Hassi --> Hessi --> Hessen... ось такий ланцюжок будують лінгвісти - повіримо їм).
При оформленні сторінки використано ілюстрацію Peter Bina "Битва в Тевтобурзькому лісі".