Бремен
Місто з казки

Четвірка музик - оце, мабуть, і все, що ледь не кожний знає про Бремен.

Але, як на мене, то надто замало для міста, відлік чиєї історії починається з 787 року,

Треба додати хоча б, що з давніх давен тут, біля броду, на дюнах уздовж річки Везер, існували людські поселення, однак їхніх мешканців інакше, як розбійниками, і не назвеш, - усіх, хто приходив до них з проповіддю в ім'я Господа нашого Ісуса Христа, неминуче чекала смерть, - і, правду кажучи, чекала недовго...

Ще в 782 році місіонер Віллехад жалівся, що проповідників звідси вигнали і два священика були навіть вбиті, але вже за п'ять років Карл Великий, вирізавши чи не половину тутешнього населення, таки підкорив саксів, і заснував місто Бремен, як архієпископську резиденцію,

Звідціля пастирі людських душ відправлялися далі на північ і несли Слово Боже, і смерть, і ярмо язичникам,

І не те, щоб дуже розквітнув Бремен, але здобув вплив на рівні Імперії, - вже визначальники доль людських не перепитували "Що це?" та "Де це?"...

У 1260 році Бремен приєднався до Ганзейської унії і, мов повноводний Везер, потекли гроші у гаманці підприємливих громадян, завирувало життя, з пишнотою літнього дня засяяло місто: замість домів з'явилася архітектура, - наприклад, міська ратуша, возведена у 1409 році, офіційно вважається світовою спадщиною ЮНЕСКО, але для діячів тих часів помпезна й велична будівля навряд чи була інвестицією у культуру, швидше свідоцтво сили і незалежності. Стрімкий економічний зріст Бремена дозволив місту позбутися ланцюгів докучливої опіки церковників, - ремесла множилися, торгівля ширилася, - і покоління за поколінням бременці ще падковитіше бралися до роботи, куди спритнішою і заповзятливішою, ніж батьки, раз по раз виявляла себе молодь: в сімнадцятому сторіччі у Вегезаку було побудовано першу в Німеччині штучну гавань; у вісімнадцятому сторіччі місцеві купці налагодили трансатлантичну торгівлю з Штатами.

Ні заздрощі і агресія курфюрста Брауншвейг-Люнебургу, ні швидкоплинна наполеонівська окупація, ні - навіть! - поглинання у 1871 році другим Німецьким Райхом не зменшили амбіцій Вільного ганзейського міста: ще довго Бремен перебував поза межами митних кордонів Німеччини і по фасаду Дома купецької гільдії видно: люди не бідували.

* * * * *