Кобург
Про Ернста II, еркери і ковбаски
Глава 3
Як і в будь-якому німецькому місті, чий вік міряється тисячоліттями, в Кобурзі повно пам'ятників якимось кремезним дядькам, і тільки фахово підготовлена людина або гід із ліцензією може розібратися в тих незчисленних бовванах;
як не з професорською компетентністю, так з поверхневою обізнаністю travel-блогера пояснити пересічному громадянину: ото, на центральній площі, принц Альберт в регаліях лицаря найшляхетнішого Ордену Підв'язки,
сей монумент королева Британії подарувала місту на знак вдячності за свого чоловіка.
А ото на коні, на галявині придворного саду, його старший брат, герцог Ернст II.
І хай вас не вводить в оману грізний герцогський вид, - залізний шолом, мундир кавалериста і хвацькі густі вуса.
Ясна річ, поля битви Ернст не цурався, але з куди більш пристрасною жагою тяжів до обріїв неземних,
був натурою романтичною.
"Старий красень, затиснутий у надто тісному для його ваги, незручному на талії, сюртуку, в циліндрі, лимонних рукавичках і з бутоном троянди у відвороті", - так описувала його юна небога, і з цієї вичерпної характеристики ми розуміємо: навіть на схилі років герцог відчував себе швидше богемою, ніж генералом кінноти.
Любитель поезії, автор декількох опер і оперет, саме він надав Йоганну Штраусу шлюбний прихисток.
- до речі, ми якось розповідали цю чудову історію -
В квітні - травні 1862 року Ернст II в товаристві з мандрівником Фрідріхом Герштеккером і зоологом Альфредом Бремом здійснив подорож до Чорного континенту. Знатна вийшла мандрівка! Брему вдалося зібрати відомості про африканських диких тварин, а пан герцог змалював свої враження в книзі «Подорож герцога Ернста Саксен-Кобург-Готського до Єгипту та країн Хабаб, Менса та Богос».
Невиправний мрійник і театрал, Ернст обожнював творчість Рихарда Вагнера.
Я й сам, чесно кажучи, в захваті від трагічних речитативів німецького генія. Особливо в його багаточасових дійствах мені подобається та мить, коли повільно опускається долу завіса, в залі спалахує світло, оркестр, кинувши інструменти, через службові двері ретирується в якісь тільки музикам відомі підземелля, публіка жваво зводиться на ноги, є можливість навідатися у буфет, випити кави або щось міцніше,
- наприклад, міцної кави -
Сей дещо неочікуваний пасаж знадобився нам, аби перейти від високих матерій до сфер ледь не космічних, - так, так, до місцевих їдла і напоїв... Але перш ніж ми почнемо опис здобутків кобурзької кулінарії, виконаємо давню обіцянку і розкажемо про еркери.
Кобурзький еркер
Еркер близький родич тих штук, які з давніх давен ліпили до стін замку.
Функціонал цього архітектурного елементу варіювався від життєвих обставин, потреб і фантазії газди: чи то лучників посадити під час облоги, аби цілили в ворогів, чи то спорожніти шлунок у діру в підлозі... вкрай необхідна річ.
У містян свій клопіт. Наче щури в щілинах, затиснуті люди щільною забудовою: тіснява, сморід, морок. Висяться, ліпляться одна до одної кам'яниці, і, як не витрачати надалі час на прикрашання тексту словесними затійливими візерунками, то мусимо визнати: еркер на розі дому чи не єдиний спосіб вхопити сонячний промінь тодішньому городянину.
Тож не дивно, що в часи середньовіччя жодний багатий будинок не обходився без цієї деталі конструкції,
часто-густо розкішно оздобленої,
однак саме таких, які будували в XVI столітті у Кобурзі, ви ніде не зустрінете, геть унікальна річ.
Три ознаки еркера Кобурга:
Несуча колона (зазвичай прикрашена різьбленням і декоративними фігурками, в чиїх фізіях сучасники мали можливість впізнати якусь знайому особу, нам же залишається тільки гадати, кого увічнив різьбяр);
Двоповерхова будова з вікнами;
Дах у формі дзвона (німецькою Haube, тобто каптур).
Nota Bene
Ясна річ, гід із ліцензією без зайвих труднощів вас просвітить, що зверху, з прапором, в лицарських обладунках, зображений Святий Маврикій, покровитель і заступник Кобурга на небесах; знизу - то морда лева; а між ними - отой пан, що став, на коліно, - будівельник Ганс Шлахтер за гроші громади зберіг свій портрет для нащадків, на віки вічні пам'ятник собі спорудив.
* * * * *
Ковбаски
Головною фішкою кобурзькою кулінарії є легендарні ковбаски, так звані Coburger Bratwurst.
Ще в 1498-му році вони входили в меню лікарні Святого Георгія і багатьох пацієнтів поставили на ноги або - як варіант - скрасили їм останні хвилини життя. З шістнадцятого сторіччя братвурсти смажили на ринковій площі міста і ніхто не нехтував тими смаколиками, навіть на герцогському дворі уплітали їх за обидві щоки. Є версія, що саме пах димка і ковбасок, спонукав насельників Фесте-Кобурга спуститися долу з гори і влаштувати свою резиденцію неподалік від гриля,
ця версія тільки що народжена моєю фантазією,
А от факт:
Під час реконструкції 1750-го року шатровий мансардний дах ратуші не тільки обладнали красивим трикутним фронтоном, але й увінчали фігурою Святого Маврикія,
- вищезгаданого покровителя міста -
і жезл в його руці є еталоном для розміру правильної ковбаски - рівно 31 сантиметр.
Нині, як і пів-тищі років тому, в самому центрі Кобурга смажать ковбаски по технологіям середньовіччя, - не на газу чи електриці, на справжніх соснових шишках. І висить над площею аромат, і збуджує апетит, і тягне до себе, і тягне... Ясна річ, не на стільки, аби кинути все і переїхати. Однак і спробувати Coburger Bratwurst вам не завадить. На смак воно геть незле. Ми би навіть сказали смачно.
* * * * *
З-поміж інших здобутків кобурзької кулінарії спом'янемо Coburger Gleiter
- це такі картопельні кльоцки, які готуються наполовину з сирої (як тюрингські), наполовину з вареної (як франконські) картоплі -
та Coburger Schmäßchen
- це таке печиво, яке баварський виробник пряників та кондитерських виробів Вільгельм Фейлер в кінці дев'ятнадцятого століття додумався випікати з медового тіста з додаванням мигдалю, фундука, апельсинової та лимонної цедри і ще якихось інгредієнтів; потім глазурувати печиво шоколадом; потім вкривати сусальним золотом...
І все, що нам у зв'язку з цим здається цікавим, так це назва солодощів:
"золоті кобурзькі поцілуночки".
На золотих поцілуночках з Кобурга ми і зупинимося... про все інше розкажемо іншим разом.
Тексти про Кобург
При оформленні сторінки використані фото geoworld, Michael Schwab, Gerlinde Hofmann та чиєсь ще.