Штутгарт
Що подивитись?
Глава 2
Старий замок... дивлячись на його стіни, треба геть не багато фантазії, аби уявити собі битву, почути серед шерехів міста брязкіт зброї і гуки побоїща, розчути, як хропочуть коні, хапаючи ніздрями вологе повітря, як ляскає клинок об клинок, викрешуючи іскру смертного бою, як меч розрубує обладунки і валиться вершник долу...
Старий замок міг би бути візитівкою Штутгарта, однак, на щастя, столиця землі Баден-Вюртемберг не з тих міст, що загрузли в Середньовіччі,
Штутгарт - сучасне місто; Рух - його сутність; Кінь - його символ,
Здиблений кінь на гербі і табуни галопуючих жеребців під капотом,
Адже Штутгарт - це стайня, це колиска і лігво німецького автопрому. Саме тут все починалось, саме тут Готтліб Даймлер і Вільгельм Майбах змайстрували свій двигун внутрішнього згоряння, і, наче в блокбастері з приголомшливими спецефектами, летів гонщик на першому в світі мотоциклі "Reitwagen", і величезний сніп полум'я видирався з-під його заду: ім'я першого байкера - Майбах; швидкість руху... а втім не важливо. Рух - це сутність, двигун - революція. Компаньйони з завзяттям ліпили мотор на човни, на дрезини, на дирижаблі,
ясна річ, на візки,
і тільки спритність пана Бенца з Мангайму завадила штутгартцям здобути патент на перший в історії автомобіль.
Так!
Славу винахідників, піонерів, фундаторів автомобільного виробництва Даймлер, Майбах і Бенц повинні поділити поміж собою,
а також з добрим десятком, якщо не сотнею інженерів,
а головне з безіменним клерком всесвітньо відомого Дойче Банку, в чиїй голові в скрутні часи занепаду і депресії економіки народилась ідея злиття двох компаній,
і,
як наслідок,
людство має не спомин про геніїв, що збанкрутували,
а бізнес-імперію,
флагмана автомобільної справи,
гіганта, на якому зиждиться Штутгарт.
Але, якщо вже мова зайшла про флагманів автомобільного будування, то гріх не згадати Порше, чиє дітище також знаходиться в Штутгарті. Або Bosch, адже дві третини виробництва цього промислового монстра припадає на рішення для силових агрегатів автівок, датчики, приводи, електроніку, ABS, ESP та інше начиння...
Але, як спом'янули Bosch, то, мабуть, до вищезгаданого треба додати і легендарні викрутки з літій-іонними акумуляторами,
усі ці дрилі та шуруповерти,
і чайники, і кавоварки...
Однак, погодьтеся, було б трохи дивно, якби на питання "Що подивитися в Штутгарті?", ми би радили вам відвідати супермаркет і помилуватися кавоварками,
тож годі дивування і див, - переходимо до традиційних travel-блогерівських Must see.
Вибір № 1
Вибір № 1 - це вибір без вибору: Музей Мерседес-Бенц. Десь вісімсот тисяч відвідувачів на рік оглядають його експозицію, - то чому б і вам не приєднатися до товариства? 160 моделей знаменитого бренду, 1500 транспортних засобів, в чиїх чудернацьких конструкціях хіба що досвідчене око може впізнати предтечу нинішнього автопрома,
сучасність і ретро-зали,
плакати, портрети, музика...
Додайте до цього абсолютно авангардну будівлю, дизайн якою навіяний спіральною структурою ДНК, і ви отримаєте місце, яке просто необхідно візитувати.
До створення Mercedes-Benz Welt доклали руки і голови пан Бен ван Беркель та його фірма UNStudio і штутгартське HG Merz. Відповідно до задуму архітекторів, ДНК, як носій геному людини, якнайкраще ілюструє філософію бренду Mercedes-Benz, - цитуємо - "безперервне створення принципово нових продуктів для просування справи людської мобільності".
* * * * *
Вибір № 2
Музей Порше в Штутгарті... Звичайно, хлопці з Delugan Meissl Associated Architects дуже старалися, намагаючись створити якусь таку штуку, аби кожний з кількох сотень тисяч відвідувачів роззявив на вході рота і сказав лише одне: "О!".
Але хіба ж можна конкурувати з родстерами "Порше"?
З їх гоночними болідами?
Ясна річ, нині Volkswagen викупив легенду німецького автомобільного будування, тому в музеї експонується, скажімо, "Жук", - машина геть непогана...
Однак головна зірка, беззаперечно, Porsche Carrera GT.
Чи Porsche 911? Чи McLaren?
* * * * *
І все інше
З давніх давен на штутгартських пагорбах зрів під сонечком виноград і на зелених луках паслися незліченні табуни коней... Тож не випадково на гербі міста здибилась ота чорна чортяка - перші два слова в біографії Штутгарта 6ули "кінний завод", але вже третє - "столиця".
Тому за бажанням вам буде не складно відшукати центральну площу, а на ній шикарний палац або ще декілька замків та королівсько-герцогських резиденцій.
На пагорбі, перейменованого в Вюртемберг від неймовірної пихи завсідників колись-то розташованого тут замку, нині міститься мавзолей, - ми вже писали про цю споруду. З маківки пагорба відкривається гарний вид: охайні будиночки, виноградники,
і,
маємо сміливість запевнити,
що це не остання штутгартська панорама, яка може втішити очі,
архітектура міста статечна,
банді гастролюючих забудовників не вдалося перетворити місто на стовпотворіння потвор, - башт хмарочосів і збіговисько візій невизнаних геніїв,
новобудови ідеально вписані в міський простір,
є заповідні ліси,
в зеленій зоні, що прямо в центрі розпростерлася парками та садами, водяться дикі зайці.
Хоча, якщо ви, скажімо, любитель фауни, і медом вас не корми, а дай поспостерігати як ото якесь галченя з карканням розкриває свій дзьобик, то шлях ваш до зоологічного і ботанічного саду. "Вільгельма" знаходиться неподалік від "Зеленого U", він розлігся на площі більш, ніж 30 гектарів: вісім з половиною тисяч рослин з усіх кліматичних зон, 1200 видів тварин,
- усе, що плаває; усе, що літає; усе, що повзає та бігає по землі, і дражниться, і кривить мармизу, -
десь так одинадцять тисяч найрізноманітніших божих творінь,
і яким би грандіозним не здалось вам це колосальне число,
воно меркне перед кількістю краму, створеного людиною:
Музей Staatsgalerie Stuttgart - п'ять тисяч картин і чотириста тисяч витворів графіки (включно з акварелями, малюнками олівцем, гравюрами, плакатами, екслібрисами, колажами і фотографіями);
Музей Linden-Museum - сто шістдесят тисяч одиниць зберігання: предмети побуту і ритуалів з Америки, Африки, Азії, Океанії (маски, прикраси, скульптурки... усі ці божки, яким молилося людство, - ім'я їм легіон);
Музей Landesmuseum Wurttemberg - усе рідкісне, цінне та унікальне, що зустрілося Вюртембергам і було їм по кишені... В цьому випадку краще рахувати локаціями: три філії в Штутгарті, дві в Людвігсбурзі, ще дюжина експозицій, які розкидані по замках і монастирях землі Баден-Вюртемберг, включно з музеєм (не) краплених гральних карт та селищем кам'яного віку в Бад-Бухау, і винним льохом римських часів, який слід спом'янути окремо (адже вино не треба ні з чим змішувати)...
І,
як на мене,
подальша оповідь на тему "Що подивитись в Штутгарті?" породжує лише дуже сумні думки: мов, життя занадто коротке... мов, геть нічого не встигнеш...
Не переймайтеся, у людини завжди є вибір з ким і куди піти.
Він буває складним, але вибір завжди є.
При оформленні сторінки використані фото Harri Schulz, Julian Herzog, leduardo та чиєсь ще.