Столиця Німеччини
З першого погляду на Берлін зрозуміло, що це не якесь там занедбане селище, а столиця: помпезна архітектура, красно одягнуте людство, веселі і сонячні, наче згадка про щасливе дитинство, пливуть по рейках трамваї, і сердячись на згаяний час гиркочуть у пробках автомобілі, і летить, летить квадрига над Бранденбурзькою брамою, і під скляним дахом Рейхстагу стовбичать туристи, вперлися носами у скло, дивляться, дивляться, дивляться на цей бурхливий мурашник, дивуються: Невже це Берлін? Так, це він, непосидючий і шумний, столиця Німеччини, що й написано в Основному законі (стаття 22 пункт 1).
Звісно,
коли на уламках третього Райху з'явилося дві Німеччини, столицею ФРН на деякий час став старовинний Бонн.
Але десь в глибині душі кожний німець вірив, що це не назавжди, що Бонн - не столиця, а такий собі тимчасово виконуючий обов'язки, що мури впадуть...
Треба вірити!
Треба мріяти! Треба наполегливо працювати...
* * * * *
Конрад Аденауер, перший канцлер Західної Німеччини, на під'їздах до Магдебургу неодмінно зашторював вікна в купе,
- аби не бачити за шибою потягу той азіатський степ -
і це означає тільки одне: до Магдебургу азійського степу не було...
Людина така істота, вона завше шукає де краще. Як не вибудовуй мури, скільки перебіжчиків не розстрілюй, людську натуру не переробиш.
За роки існування Стіни в західну частину Берліну втекло 175 287 осіб. Під муром довбали тунелі, перелітали на дельтапланах і на повітряних кулях, лізли по мотузках, перекинутих між вікнами сусідніх будинків, ховались в авто та перли на шлагбауми в броньованому мікроавтобусі, таранили стіну бульдозером... З відчаєм приреченого до страти під кулями снайперів бігла людина геть, - від братніх обіймів, від поцілунків підстаркуватих Генсеків... тікала туди, де краще.
* * * * *
Мрії збуваються.
Треба мріяти. Треба наполегливо працювати і тоді мрії збуваються Мури рухнуть.
У той історичний вечір Ангела Меркель, 35-річна жінка, яка займалась наукою, включила телевізор і зрозуміла, що щось відбувається. Але що?. Вона подзвонила матері і порадила покласти в гаманець західні гроші, - хто зна? можуть і знадобитися. Потім Ангела, як завжди по четвергах, сходила в сауну, випила пива в барі і тільки потім, ближче до півночі, зрозуміла: кордон відкрито!
Коли настав час ремінісценцій і спогадів, пані Меркель розповіла німецькому телебаченню, що у день падіння Берлінського муру вона приєдналась до натовпу, що попрямував до Західного Берліна, зазначивши: це було "неймовірне відчуття щастя".
Берлін
Столиця Німеччини
Одже,
Берлін - столиця Німеччини, тут концентрується федеральна влада. Бундестаг, де приймають закони народні обранці; Бундесрат, де сидять представники федеральних земель і пильнують, аби їх колеги законодавці в політичному запалі не прийняли чогось, що погіршує статус складових ФРН; пан президент - найвища з найвищих державна особа в Німеччині, такий собі моральний авторитет; пан канцлер - слуга народу і робочий коняка, або ж - конячка, якщо канцлер не пан, а пані... усі вони тут, в Берліні, і додамо до цієї пасіки ще десь тисяч дванадцять бджілок,
- урядовців -
адже з нинішніх шістнадцяти міністерств десять мають штаб-квартири в столиці (інші, на кшталт Міністерства фінансів чи Міністерства міжнародних відносин, все ще квартирують у Бонні, але ж і справи, якими вони опікуються, потребують абсолютної тиші),
А в Берліні хіба знайдеш ту тишу?
Мурашник!
Сьогодні Берлін не за назвою, а по суті демонструє ознаки столиці: великий, густонаселений, динамічний, магніт для бізнесменів з усього світу, і політиків, і дипломатів, і діячів мистецтв, і для бажаючих подивитися, що ті діячі натворили; для тисяч і тисяч туристів, для гульвіс, для охочих потанцювати в нічних клубах... Втім, про Берлін, як про магнітик на холодильнику, ми розкажемо у свій час, а наразі ще один текст про столицю. Не про Берлін чи про Бонн... адже німецька державність не обмежується кількома останніми десятиріччями.
При оформленні сторінки використано фото: micagoto та чиїсь ще.