Дещо про Австрію
Глава 8. Гальштат та його китайська копія
Від божої ласки дісталися людині коротка пам'ять та тяга до прекрасного: тільки-но заведеться у світі якась цікавинка, будьте впевнені, вже невдовзі біля неї буде товктися ціла купу народу і фотографуватися на пам'ять.
Особливо завзяті китайці.
Мало того, що вони вештаються по планеті чи не мільйонами і відчайдушно селфяться на фоні усякої біль-менш відомої споруди, так ще й на Батьківщині норовлять встановити репліку пам'ятки у натуральну величину.
Лондон, Париж, Америка, - навіть не сумлівайтеся: в Китаї вони є...
На початку двохтисячних черга дійшла до Австрії. Часи були веселі. Не рахуючись з витратами, із бурхливим запалом китайські забудовники надували бульбашку нерухомості. China Minmetals, аби не пасти задніх, замахнулася скопіювати Гальштат.
Задача не з рядових.
Оригінал не дарма користується попитом у естетів з усього світу. Перш за все, вид на містечко, - з певних ракурсів він просто казковий. Іноді аж дивно стає: і як це нашим предкам вдавалося створити такий скайлайн при відсутності Головного архітектора і Генерального плану міста, затвердженого ДАБІ?
Ну добре, дерева... Дерева так-сяк насадити можна. А як бути з горами, що височіють у далині?
Питання, як виявилося, невиправно дилетантське, - гроші творять дива.
Десь під мільярд доларів і в провінції Гуандун неподалік від Хуейчжоу виросли чи не справжніші, ніж справжні гори, по чистій гладі мальовничого озера попливли як слід відгодовані білі лебеді, і в цих довершених декораціях постало місто,
- точна копія австрійського першотвору, -
з церквою, з раритетним годинником на вежі, з впізнаваним миттєво церковним шпилем, з автентично розфарбованими фасадами, з вивісками на нікому не зрозумілій німецькій мові, з дерев'яними віконницями, з обов'язковими квітами у неодмінних горщиках, з нареченими, що позують... аякже ж.
Швидше блискавки, облетіла країну чутка про таку неймовірну локацію і стрімко окупували китайський Гальштат молодята: кортежі, гримерки, весільні фотографи... цілоденний святковий ніколи не зупиняючийся конвеєр.
Що треба додати
Звісно, не заради щастя невіст молодих затівали діло бізнесмени з Minmetals. Мріяли, збудують елітний житловий комплекс, продадуть квартири по захмарним цінам, магнітом для гаманців стане репліка Гальштату, родзинкою на торті... Але не так сталося, як гадалося. Мов грім серед ясного неба, вибухнула криза і безлюдні стоять зведені хмарочоси, тільки вітер свистить - гудить у порожніх кишенях потенційних клієнтів, - жах. А втім з поганої вівці хоч шерсті жмут... Миттєво зорієнтувалися власники нерухомості у кон'юнктурі ринку, - коли не в змозі торгувати квадратними метрами, торгуй емоціями. Вхід до Гальштат зеє - Хуейчжоу коштує 20 юаней у будні та 30 юаней на вихідні. За ці майже мізерні гроші ви отримуєте насолоду прогулянки мальовничим містечком і декілька фотозон.
Що ще треба додати
Коли чутка про китайську підробку докотилася до вух гальштатців, вибухнула гнівом місцева спільнота і, наче той чайник на плитці, закипів мер. "Розстріляю!!!", - крикнув би він, якби б на дворі стояли старі-добрі часи. Але ніт, на дворі третє тисячоліття, доводиться бути людиною цивілізованою. Отож і мимрив пан Олександр Шойц: мов, жодної згоди на копіювання ми не давали; караул; вкрадено все!
Деякий час, як нині повсюдно заведено, у соціальних мережах дратувалися та обурювалися, преса роздмухувала скандал, аж допоки казуїсти-законники не пояснили, що ніхто і не повинен нічого узгоджувати. Бо Гальштат - це ж вам не авторський твір. От якби б азіати поцупили модний шлягер, скажімо, у Полякової Олі, отоді да. Отоді взнали б китайці усі міць міжнародної юриспруденції, тільки на штрафах розорилася би Піднебесна... Словом, буря сама по собі вщухла і трохи згодом гальштатська спільнота спорядила уповноважених осіб у дальню подорож, - подивитися що там у Хуейчжоу та як.
Клон
Вивіски з граматичними помилками, квіти у горщиках штучні, замість сосен ростуть пальми, - довго блукали гальштатці начебто знайомими вулицями і з кожною хвилиною переконувалися: клонувати Гальштат можна, відтворити ніт.
При оформленні сторінки використано фото: Denis Carbone, Nikolay Kovalenko, Thomas Kramesberger та чиїсь ще.
Фото клікабельні