Катя Лісова
Сила пам'яті
... і вишите моє життя на ньому...
Червоне і чорне на тлі білопінного незаплямованого мережива; колір крові та колір руїн, запах гару... Війна, що чманіє від нашої крові, люта ненаситна істота... червоне і чорне, гар. Смерть вештається по Україні, смерть блукає нашими вулицями і тицькає навмання в наші оселі пальцем - сьогодні ця.
Мертві міста, де замість домів руїни та згарища; міста, де безперервно виють сирени, де надсадно і страшно виють сирени і зупиняється серце від цього моторошного виття. Будинки з інфарктами, будинки, де рушниками прикрашали ікони, де найсвятіше, - хліб та ікони - вкривали незаплямованим білим мереживом, - будинки, де життя залишилося тільки у сховищах, де не здається життя і в підвалах співають жінки діткам своїм колискові... Україна, ненька моя, живи!
Лють і вогонь палають на сході, - на півдні, на півночі, - скрізь. Червоне і чорне, смак сльоз, дотик болі, - білопінне незаплямоване мереживо рушника, - і вишите моє життя на ньому...
Галерея
Сила пам'яті
Про автора
Катя Лісова (Katya Lisova) народилася у 1982 році в Києві. Закінчила Інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. Михайла Бойчука (2009) та Національну академію керівних кадрів культури й мистецтв (2018). З 2019 року викладає в Київській державній академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. Михайла Бойчука. Працює в арт-фундації Дукат, керує проектами.
Щодо творчості... З нічого може створити витвір мистецтва, - з клаптика старовинної фотографії, з паперу, з червоних ниток, - наразі вишиває тільки бавовною...
ГАЛЕРЕЯ КЛИКАБЕЛЬНА